Характеристики

Протяжність
32.9 км
Усього підйому
435 м
Усього спуску
443 м
Рівень складності
легкий
Атракції
піщаний кар’єр
Озерянська церква

Опис

Велоподорож починається на перетині Кільцевого шляху з Ново-Баварським проспектом.
Перетнувши Кільцевий шлях (напрямок — західний), в’їжджаємо у селище Пісочин (м/р-н Рижов) на вул. Самсонівську. Біля лісу повертаємо вліво, на бетонну дорогу, біля останнього гаража йдемо вправо, на стежку. Через 150 м повертаємо вліво, проїжджаємо 160 м вгору. Потім вправо 120 м і нарешті вліво. Перетнувши ґрунтову дорогу, їдемо прямо. Стежка піде вправо. На роздоріжжі звертаємо вліво, а потім через 100 м відразу вправо. Доїжджаємо до містка, переїжджаємо його, рухаючись вліво, вгору, через 300 м дорога виведе з лісу. На перехресті біля поля повертаємо вправо і виїжджаємо на асфальтовану дорогу, яка прямує в сторону с. Олешки.
На спуску до села на роздоріжжі беремо вліво. Потім почнеться підйом, на вершині якого повертаємо вправо, на ґрунтівку, яка доведе нас до ставка. Накатаною дорогою проїжджаємо біля нього. Далі (зліва) відкривається вид на кар’єр з видобутку піску. Тут просто захоплює дух, коли милуєшся місцевими краєвидами. Повернутися на трасу можна тією самою дорогою або коротшим шляхом піщаною ґрунтівкою.
Якщо вибрали коротший шлях, то, проїхавши 500 м вгору, опинитеся на роздоріжжі з асфальтованою дорогою. На ньому йдемо вправо і через 400 м повертаємо вправо, на ґрунтову дорогу. Відразу справа можна побачити кар’єр зверху, підійшовши до нього ближче.
Їдемо далі 2,5 км по маршруту вздовж посадки до тих пір, поки не доїдемо до перехрестя. Їдемо прямо, потрапляючи на кам’янисту дорогу, потім на роздоріжжі повертаємо вправо, на асфальтовану дорогу, якою доїдемо до селища Буди (на південний захід).
Після спуску виїжджаємо до центру селища (орієнтир — павільон «Кулиничі»). Після цього переходимо залізничну колію в південно-західному напрямку, за нею повертаємо вправо і відразу вліво. Переїжджаємо міст через р. Мерефа. Зліва буде видно ставок, де можна покупатися і відпочити.
Через 1,8 км від початку ставка доїдемо до с. Бідряги. Щоб не пропустити поворот вліво, слід звернути увагу на магазин (ліворуч). Повернувши в потрібному напрямку, виїжджаємо на стежку, що виведе нас до ставка, який об’їжджаємо зліва. Далі ґрунтовою дорогою прямуємо на південний схід. У кінці вулиці беремо правіше, проїжджаємо сади і піднімаємося вгору до лісу. Опинившись на перехресті, вибираємо просіку, що трохи лівіше від нас і, проїхавши ліс, виходимо в поле. Там повертаємо вправо, доїжджаємо до дороги з плит (орієнтир — свердловина з видобутку газу).
Рухаємося бетонною дорогою на південний захід (справа — поле, зліва — листяний ліс). Перетинаємо дві лісосмуги і на Т-подібному перехресті йдемо вліво, тримаючись центральної просіки. Зразу ж за лісом зліва буде альтанка, де можна відпочити.
Після цього спускаємося вниз до с. Верхня Озеряна. Далі маємо виїхати на асфальт біля зупинки автобуса. Проїжджаємо повз поворот вліво. Починається підйом. Проїхавши 900 м, на верху повертаємо вправо і потрапляємо на вулицю с. Нижня Озеряна.
Доїжджаємо до першого повороту справа, спускаємося вниз до ставка і відразу йдемо вліво на малопомітну стежку. Вона виходить на накатану дорогу, якою їдемо вліво. Далі справа є стежка, яка виведе нас до Озерянської церкви.
Це більш складний маршрут, як дістатися церкви. Можна рухатися простіше: нікуди не повертаючи, доїхати до автобусної зупинки і повернути вправо, вниз до церкви.

Озерянськая ікона Божої Матері, явлена у XVII ст., вважається духовною покровителькою Слобожанщини.
На честь чудотворного образу за старих часів недалеко від Мерефи був заснований Озерянський монастир. За розповідями, саме там у XVII ст. селянин, що косив траву, знайшов чудотворну ікону Озерянської Божої Матері. Коса розрубала ікону на дві частини, але за ніч вона відновилася і явилася на тому самому місці, де її знайшли. На цьому місці і було зведено каплицю.
Зберігалася ікона в Курязькому монастирі, і двічі на рік харків’яни і жителі навколишніх сіл брали участь у хресній ході. Прототип ікони загубився в 1930-ті роки, але залишилися численні списки. Два з них зберігаються в храмах Харкова — Благовіщенському кафедральному соборі та Свято-Озерянському храмі на Холодній горі.

Після відпочинку прямуємо далі. Спочатку звивистою дорогою виїжджаємо до автобусної зупинки, повертаємо вправо через 800 м і на виїзді з села йдемо вліво. Тримаємося уздовж посадки (на північ). Далі на роздоріжжі повертаємо вправо (на схід). Зліва від нас також буде посадка.
В’їжджаємо в Мерефу по вул. Спортивній. На Т-подібному перехресті повертаємо вправо — на вул. Слобожанську, а згодом вліво — на вул. Холодногірську, якою доїжджаємо до залізничного вокзалу.