Маршрут 14

Опис

День перший
Маршрут починається на перетині пр. Ювілейного та Салтівського шосе.
Починаємо рух у східному напрямку по Салтівському шосе, а через 1,1 км повертаємо вправо на Т-подібному перехресті перед стелою Інституту тваринництва. Далі рухаємося асфальтованою дорогою в південному напрямку. Через 800 м на V-подібному розгалуженні беремо правіше. Далі спуск приведе нас до мосту через р. Немишля.
Після мосту йдемо далі на підйом у південному напрямку. Через 800 м, проїхавши повз кладовище, опинимося на Т-подібному роздоріжжі, де звертаємо вліво і рухаємося на схід. Через 2,7 км перетнемо Кільцевий шлях, а ще через ~900 м асфальтована дорога піде околицею селище Зернове. У Вільхівці за греблею ставка звертаємо вліво, у бік с. Сороківка. У центрі цього села на роздоріжжі біля пам’ятника повертаємо вправо (на південний схід), на асфальтовану дорогу, що йде на підйом. Через 1,5 км асфальтована дорога звертає вправо. Тут на перехресті їдемо прямо, на ґрунтівку уздовж посадки. Продовжуємо рух цією дорогою (напрямок — східний), проїжджаючи повз декілька дачних селищ.
За посадкою дорога змінює напрямок на північно-східний, перетинаючи поле, а потім на роздоріжжі біля лісу (зліва) і двох курганів (справа) піде знову на схід. Проїхавши повз ліс, йдемо прямо, знову почнеться посадка, в кінці якої виїжджаємо на асфальтовану дорогу. Їдемо нею. Дорога закінчується на перехресті з іншою асфальтованою дорогою. Тут повертаємо вліво, у бік с. Велика Бабка.
В’їхавши до села, тримаємося основної асфальтованої дороги, яка після крутого спуску приведе нас до мосту через р. Велика Бабка (дорога спочатку буде з плит, а потім ґрунтовою). За мостом потрапимо на перехрестя кількох ґрунтівок, повертаємо вліво, на північ. Виїжджаємо з села в північному напрямку і через ~200 м від його околиці на роздоріжжі після маленького мосту звертаємо вправо. Ще через ~200 м піщана ґрунтівка приведе до роздоріжжя на краю соснового лісу. Звертаємо правіше і рухаємося уздовж лісу в східному напрямку. Через ~700 м на розі лісу піщана дорога поверне вліво, після чого йтиме уздовж краю лісу, але вже на північ (справа луг і широка долина).
Рухаємося уздовж лісу, потім через невелику балку, далі набираємо висоту краєм поля, залишаючи справа долину. На роздоріжжі ґрунтівок дотримуємося північного напряму, ігноруючи бічні відгалуження. На в’їзді до с. Молодова доїжджаємо до Т-подібного роздоріжжя, де відгалуження вліво відразу приведе до перехрестя з асфальтованою дорогою. Повертаємо вправо, на асфальтовану дорогу і рухаємося далі в північному напрямку, перетинаючи село. Справа від дороги у селі буде відновлена церква Богоявління (кін. ХІХ ст.). Проїхавши повз неї, через ~500 м дорога приведе до роздоріжжя з критою зупинкою. Звертаємо правіше, на розбиту дорогу, що набирає висоту в північному напрямку, а після Молодової йтиме уздовж поля (зліва) та лісу (справа).
Наступні 3,3 км рухаємося цією дорогою — уздовж лісу, потім повз дачне селище, знову уздовж лісу, після чого дорога виведе нас до траси Т-2104. Повертаємо вправо, на трасу до селища Старий Салтів.
Проїжджаємо селище (на схід) основною дорогою, потрапляємо до мосту через Печенізьке водосховище. Зліва за греблею знаходиться чудовий пляж, де можна відпочити.

Печенізьке водосховище — велике руслове водосховище на річці Сіверський Донець, розташоване у Харківській області.
Побудоване, головним чином, для постачання міста Харкова прісною водою, а також використовується для промислового, комунального і сільськогосподарського водопостачання, рибного господарства та рекреації. Споруджувалося з 1958 до 1962 року. З серпня 1962 почалося наповнення водосховища, яке поступово продовжувалося аж до весняної повені 1964 року. Об’єм водосховища близько 0.4 км³, площа водозбірного басейну — 8400 км².
Гребля водосховища знаходиться в селищі Печеніги. На правому березі водосховища розташоване селище Старий Салтів, яке завдяки піщаним пляжам і базам стало одним із найпопулярніших місць відпочинку для харків’ян.

Повертаємося на дорогу, яка йде вправо. Після роздоріжжя звертаємо вправо за покажчиком «Хотомля». Пустинна дорога йде через ліс, їхати одне задоволення. Через 500 м після лісу звертаємо на асфальтовану дорогу вправо за покажчиком бази відпочинку ім. Соїча. Скоро дорога заведе до лісу і плавно поверне вправо в північно-західному напрямку. Через 100 м на Т-подібному роздоріжжі повертаємо вліво на асфальтовану дорогу. Ще через 100 м знову звертаємо вліво, на кам’янисту дорогу (напрямок — південний).
Через 1,4 км дорога зверне вправо у західному напрямку, а через 60 м піде лівіше (на південний захід). Цією дорогою доїжджаємо до бази відпочинку, біля воріт якої звертаємо з розбитої асфальтованої дороги вліво (на південний схід), на ґрунтівку. Через ~400 м вона виведе з соснового бору на край просторої галявини і, повернувши трохи лівіше (на схід), піде далі краєм бору. Через ~200 м вправо відходить відгалуження, яке, зробивши плавну петлю, майже повернеться до бази відпочинку, привівши до обладнаних рибальських місць. Тут є навіси на березі і сижі з містками біля берега, які будуть цікаві любителям рибалки.
Продовжуємо рухатися у східному напрямку і через пару сотень метрів опинимося біля шлагбаума і Т-подібного перехрестя. Повертаємо вправо на просіку з піщаною дорогою, що йде на південь. Через 600 м на Т-подібному перехресті ґрунтівок повертаємо вправо, потім, проїхавши трохи далі, на наступній розвилці йдемо правіше (у північно-західному напрямку), після чого попадемо на невеликий пляж на березі водосховища. Ночуємо тут.

День другий
Повертаємося до Т-подібного перехрестя, на просіку, що прямує в південному напрямку. Рухаємося через сосновий бір на південь. Через ~1 км виїжджаємо на простору галявину. Тут на Т-подібному роздоріжжі звертаємо вліво. Через 250 м на черговій Т-подібній розвилці повертаємо ще раз вліво, рухаючись далі у північно-східному напрямку. Ґрунтівка йтиме через кілька галявин і смуг змішаного лісу, а десь за кілометр виведе з лісу на розвилку доріг. Рухаємося далі, дотримуючись північно-східного напрямку. Через ~400 м ґрунтівка, зробивши S-подібну петлю, перетне пересихаючий струмок. Рухаючись уздовж нього, через 900 м виїжджаємо на перетин із асфальтованою дорогою. Повертаємо вправо, у бік с. Хотомля.
Проїжджаємо через село основною дорогою. В кінці села дорога повертає вліво. Через ~1,6 км після повороту на перехресті з іншою асфальтованою дорогою звертаємо вправо. Перетинаємо Першотравневе, далі рухаємося до с. Мартове.
Дорога йтиме уздовж водосховища через ліси і поля (напрямок — південно-східний). Біля в’їзду до села повертаємо вправо, на асфальтовану дорогу, що веде до центру. Далі основна дорога на Т-подібному перехресті поверне вліво (біля ферми), після чого на перехресті повертаємо вправо, продовжуючи рух у південному напрямку. Від цього місця на другому перехресті звертаємо вліво (на південний схід), на дорогу, що веде до Артемівської греблі.
Виїжджаємо з села, рухаємося через ліс і потрапляємо на одну з гребель водосховища. Перед нею (справа) є пляж. Проїжджаємо греблею, слідуємо далі асфальтованою дорогою, яка виводить нас до основної греблі водосховища. Перед греблею на роздоріжжі звертаємо вліво, на трасу Т-2111. Проїхавши по ній всього 300 м, повертаємо вправо, у бік с. Приморське (до 2016 р. — Новокомсомольське). Цією дорогою проїжджаємо 640 м і знову повертаємо вправо, на асфальтовану дорогу, що веде до с. Базаліївка.
Проїжджаємо міст через р. Великий Бурлук, далі — уздовж посадки, потім полем, дотримуючись основної дороги і південного/південно-західного напрямку. Переїхавши річку потрапляємо до с. Базаліївка, яке перетинаємо по основній дорозі (на південний захід). У кінці села дорога поверне вправо (на північний захід) і піде на пологий підйом уздовж краю будинків. Дійшовши до Т-подібного роздоріжжя поблизу ферми, основна дорога поверне лівіше, знову у південно-західному напрямку.
Безлюдною асфальтованою дорогою дістанемося до с. Леб’яже. На в’їзді до села перед черговою фермою дорога повертає вправо, а через ~900 м після містка приведе на Т-подібне роздоріжжя в центрі села.
Звідси маршрут, полого набираючи висоту, йде у південному напрямку. Через 300 м повертаємо вправо, а ще через 300 м на перехресті на околиці села повернемо вліво, назад, у південному напрямку. Дорога пролягає полями уздовж лісосмуг і виводить нас на Т-подібний перетин зі трасою Н-26. Повертаємо вліво і 500 м рухаємося трасою, повернувши з неї вправо на наступному Т-подібному перехресті (покажчик «Гракове»). Через 1,8 км ми у с. Залізничне.
На повороті Т-подібного роздоріжжя йдемо з основної дороги вліво і, проїхавши повз склади, виїжджаємо до залізничної колії ст. Гракове, звідки електричкою можна повернутися до Харкова.