Маршрут 16

Опис

Маршрут починається на перетині проспекту Тракторобудівників та вул. Бучми. Рухаємося по пр. Тракторобудівників на північний схід 0,4 км до автозаправки «Б-Сеть», перед якою повертаємо вправо (на південний схід). Через 1,4 км ґрунтівки, що йде через частково занедбані городи, виїжджаємо на Кільцевий шлях. Перетинаємо його і ще через 1,8 км ґрунтової дороги, прокладеної уздовж лісосмуги, під’їжджаємо до воріт садового товариства. Далі рухаємося вздовж паркану цього товариства (весь час зліва). Через 1,7 км виїжджаємо до Бобрівського водосховища, де можна відпочити на піщаному пляжі.
Далі наш шлях лежить на схід уздовж південного берега водосховища, тому необхідно повернути вправо. Але якщо вам необхідно поповнити запаси води, то можна повернути ліворуч і через 0,5 км виїхати на греблю цього водосховища, нижче якої знаходиться обладнане джерело. Набравши води, рекомендуємо переїхати по греблі на протилежний берег водосховища, після чого повернути вправо, на асфальтовану дорогу і по ній, уже уздовж північного берега водосховища, при бажанні по дорозі оглянувши різнотрав’я ботанічного заказника «Альошкіна балка», через 2 км повернутися на маршрут.
Виїхавши до Бобрівського водосховища і повернувши вправо, через 1,2 км ми доберемося до його початку. Тут повертаємо вліво і потрапляємо до с. Байрак, єдина вулиця якого тягнется уздовж північного берега цієї водойми (0,4 км).
Від с. Байрак рухаємося 0,4 км на північ на підйом уздовж мальовничого яру, залишаючи його справа, до лісопосадки. Їдемо 3,8 км переважно в північному напрямку вздовж лісопосадок до роздоріжжя. Дорога зліва веде до с. Черняки, розташованого на березі однієї із заток В’ялівського водосховища.
Спускаємося на північний схід уздовж яру і починаємо об’їжджати В’ялівське водосховище уздовж його південного берега, огинаючи при цьому його численні затоки. Через 7,8 км маршрут виводить нас до греблі на початку водосховища. Тут повертаємо вліво (на північний захід) і, проїхавши греблю, починаємо рухатися уздовж садового товариства, залишаючи його зліва. Дорога насипана щебенем і не дуже зручна для руху на велосипеді. Ця ділянка дороги дуже коротка. Через 1,7 км повертаємо вправо (на північ), у бік Муромського водосховища. Якщо не звертати, а продовжити рух цією дорогою, то через 4,8 км можна дістатися до с. Черкаські Тишки, розташованого на Липецькій трасі, по якій можна повернутися до Харкова (7,6 км).
Ми ж продовжуємо рухатися в північному напрямку польовими дорогами. Через 5,1 км на перетині двох посадок виїжджаємо до могили радянських воїнів часів Другої світової війни. Через 0,7 км на перехресті доріг повертаємо вліво (на південний захід), щоб ще через 1,5 км звернути вправо — на дорогу, яка веде до греблі Муромського водосховища. Через 0,7 км дорога виводить нас на південну сторону греблі. Ми їдемо по протилежній, північній, стороні греблі і через 0,6 км виїжджаємо до невеликого продуктового магазину.
Від північного боку греблі звертаємо вліво (на захід) і через 2,9 км виїжджаємо в с. Борщова на перехрестя з Липецькою трасою. Якщо повернути вліво на трасу і проїхати по ній 12,6 км, виїдемо на перехрестя Кільцевого шляху і вул. Леся Сердюка в районі Північної Салтівки Харкова.
Продовжуючи рух за маршрутом, перетинаємо Липецьку трасу і прямуємо на захід, у бік Вільхової балки — регіонального ландшафтного парку місцевого значення. Тут знаходиться каскад із семи озер, що й дало назву цій місцевості — Семиозер’я. Через 1,4 км по мосту перетинаємо р. Харків, а ще через 0,9 км в’їжджаємо в гирло Вільхової балки.
Слід зауважити, що місця тут дуже мальовничі, але в дощову погоду дороги перетворюються в грязеві потоки, подолати які не просто, тому відправлятися у веломандрівку за цим маршрутом рекомендуємо тільки під час стабільної сухої погоди.
Через 3,9 км руху ґрунтовою дорогою вгору по балці навпроти шостого по ходу руху озера вправо йтиме стежка, яка через 30 м виведе до печери «Акула». Продовжуючи рух ґрунтівкою вздовж Вільхової балки, через 0,9 км виїжджаємо на греблю останнього, сьомого по ходу руху, озера. Перейшовши по греблі на південний берег озера, дорога починає круто підніматися на схил балки. Напрямок руху спочатку південно-західний, а потім південний. Через 0,8 км виїжджаємо на Т-подібне перехрестя просік, на якому звертаємо вліво (на схід). Ще через 1,3 км виїжджаємо на наступне перехрестя просік і тепер повертаємо вправо (на південь). Через 0,9 км дорога доходить до пам’ятного знака, встановленого на місці аварії літака Ан-10 у травні 1972 року.
Далі дорога протягом 1,1 км йде спочатку на південь, згодом — на схід, потім — на південний схід і нарешті — крутий спуск у чергову балку. Тут знаходиться перехрестя доріг, на якому ми повертаємо вправо (на захід). Протягом 4 км їдемо весь час вгору балкою: спочатку — на захід, потім — на південний захід, а потім — знову на захід, до виїзду з лісу. Це околиця с. Руська Лозова. Тут бажаючі можуть зійти з маршруту, спустившись до села, що стоїть на Бєлгородській трасі, або, виїхавши на трасу, звернути вліво і повернутися до Харкова (8 км до перетину Кільцевого шляху і Бєлгородського шосе — район П’ятихатки Харкова).
Наш маршрут після виходу з лісу йде вліво, і ми продовжуємо рух уздовж лісу, який буде по ліву руку. Через 1,9 км виїжджаємо на перехрестя, де повертаємо вліво, до лісу. Через 3,1 км, дотримуючись на роздоріжжях південного і південно-західного напрямків, виїжджаємо на північний берег першого Очеретянского озера. Тут є пляжі, на яких можна відпочити.
Виїхавши до озера, повертаємо вліво (на південний захід) і рухаємося уздовж його північного берега. Через 0,4 км виїжджаємо на греблю. Бажаючі відвідати Фельдман Екопарк тут мають повернути вправо, на греблю, за якою східцями можна піднятися на територію екопарку.
Маршрут слідує далі вздовж північного берега другого Очеретянского озера. Тут прокладена частина крос-кантрійної траси «Feldman Crazy Bikes», де можна відшліфувати свої навички їзди на велосипеді.
Через 0,7 км маршрут виходить до греблі цього озера, після якої через 0,6 км завершується на Кільцевому шляху.