Маршрут 21

Опис

Маршрут починається у Центральному мiському парку (вул. Шевченка, 92) бiля мотузкового парку.
Далi їдемо по вул. Шевченка у напрямку Полтави. Рухаємося головною дорогою вздовж залiзницi, проїжджаємо 1 км i повертаємо вправо — починається спуск пiд залiзничий мicт. На мосту зображений мурал, що символiзує пам’ятку природи нашого мiста — барвiнкове поле.
За мостом злiва на схилi викладено декоративний напис з датою заснування нашого мicта. Повертаємо лiворуч на вул. Деповську.
Далi крутий спуск до поляни «Партизанка», тут у 1943 роцi були розстрiлянi мiсцевi партизани.
Далi рухаємося вгору стежкою близько 700 м, на раздорiжжi повертаємо праворуч. Проїжджаємо 500 м до перехрестя. Праворуч розташована спецiалiзована мистецька школа-iнтернат «Дивосвiт», де навчаються обдарованi дiти з усiєї областi.
Далi їдемо прямо вниз до дамби, розташованої мiж двома ставками (один — замулений). За дамбою повертаємо праворуч, їдемо прямо стежкою вздовж заболоченого ставка до березового гаю, за яким виднiється ставок з облаштованим пляжем.
Свою назву ставок «Перекошка» отримав вiд садиби доктора медицини, професора Володимира Гнатовича Порай-Кошиця. Представник старовинного роду, він працював у госпiталях та відомих приватних клiнiках. Пiд час росiйсько-турецької вiйни був у передовому загонi дiючої армiї. За участь у боях пiд Плевною та Шипкою нагороджений орденами Станicлава 1 та 2 ступеня з мечами (рідкий випадок нагородження цивiльної людини бойовими орденами). У пiслявоєнний час очолював кафедру теоретичної медицини Харкiвського унiверситету.
Проїхавши вздовж ставка, виїжджаємо на вул. Злагоди, перетинаємо її, беремо лiворуч — на вул. Молокова. 650 м їдемо до вул. Воронiна, що йде праворуч вiд нашого маршруту. Далі рухаємося прямо через поле ґрунтівкою близько 600 м. Доїжджаємо до житлових будинкiв та йдемо прямо головною ґрунтовою дорогою, яка пролягає мiж житловими будинками. Через 1,3 км виїжджаємо на асфальтну дорогу. Далi повертаємо лiворуч i доїжджаємо до Люботинської ЗОШ № 5. Зведена у 1846 р. — це найстаріший навчальний заклад у місті. Бiля школи встановлено пам’ятник захисникам Люботина, за школою справа розташована церква.
Вiд церкви їдемо асфальтовою дорогою вниз i повертаємо лiворуч. Знову рухаємося прямо, не доїжджаючи до автозаправки, повертаємо праворуч, у березовий гайок, i їдемо прямо — до ставка. Біля нього повертаємо вліво i об’їжджаємо ставок по стежцi. Далi ґрунтівкою йдемо на пiдйом уздовж дачного поселення, через 400 м — повертаємо праворуч. Через 1 км на роздорiжжi повертаємо лiворуч, а через 300 м — праворуч. Їдемо прямо (1,8 км) до залiзничої колiї, повертаємо влiво i доїжджаємо до залiзничого майданчика, що знаходиться бiля траси E105.
Переносимо велосипеди через колiю. Повертаємо лiворуч i їдемо 400 м до листяного лiсу. Далi рухаємося 30 м праворуч уздовж поля, знаходимо стежку, що веде до лiсу. Далi нею доїжджаємо до просiки, де, звернувши вправо, йдемо близько 1,5 км, дотримуючись спочатку пiвденного, а потiм пiвденно-захiдного напрямків. Виїхавши з лicу до траси E105, повертаємо лiворуч та їдемо ґрунтівкою вздовж траси до тунелю.

Увага! Проходимо довгий темний тунель — при собi слід мати лiхтарик.

Далi їдемо 650 м до вул. Радгоспівської, де, повернувши вправо, через 580 м повертаємо влiво — на залiзничий переїзд. Перетинаємо колiю та йдемо прямо 130 м. На роздорiжжi повертаємо влiво, їдемо 640 м, а за ставком повертаємо праворуч — до дубника. Через діброву йде стежка, яка веде вгору до парку. Дотримуючись захiдного напрямку, потрапляємо на велику поляну. Проїхавши через неї у пiвденному напрямку, виїжджаємо до садиби Святополк- Мирських.
Садиба заснована у 1802 роцi. Садибний будинок був побудований у 1815–1820 роках, на його основi в 1840-х роках було зведено палац. У 1881 роцi садибу придбав генерал-губернатор Харкiвської губернiї, князь Дмитро Iванович Святополк-Мирський, герой Кримської вiйни. Пiсля 1917 року садиба була нацiоналiзована, тут розмiщувався дитячий будинок, потiм iнтернат.
Вiд садиби їдемо через Княжу площу, а також повз ставок до Гiївського храму (1,5 км). Вiд нього, оминаючи дачнi участки праворуч, — 3,3 км до дамби мiж 5-м та 6-м ставками. Поруч із дамбою на початку 5-го ставка є джерела. Уже багато рокiв iснує легенда, що цi два джерела мають силу «живої» та «мертвої» води. Визначити це нескладно: в одному — вода прозора, а в iншому нагадує болотну, зеленого кольору та непрозору. Вода, яка витікає невеликим струмком з цього джерела, є «ржавого» кольору, що свідчить про високий вмiст у ній залiза. Людей зазвичай бiля цих джерел небагато, адже воду можна пити лише на мiсцi, бо вона втрачає свої кориснi властивостi упродовж однiєї години.
Бiля 6-го ставка обладнана зона вiдпочинку.
Далi їдемо через дамбу прямо вгору, за яблуневим садом виїжджаємо до роздорiжжя. Повертаємо спочатку лiворуч, проїжджаємо 700 м, а потім — праворуч, до лiсу. Далi через 130 м на територiї Люботинського лiсництва буде здвоєний дуб — ботанiчна пам’ятка природи, що занесена до природно-заповiдного фонду України. Вік двох дубiв-велетнiв — понад 260 рокiв.
Повертаємося назад до дамби мiж 5-м та 6-м ставками. На роздорiжжі йдемо влiво і рухаємося вздовж 5-го ставка та траси мотокросу. Далi проїжджаємо дамбу 5-го ставка, повертаємо лiворуч і через 400 м — праворуч до парку, який знаходиться бiля 4-го ставка. За ставками повертаємо до Центрального мiського парку.