Маршрут 9

Опис

Маршрут починається від станції Гракове в с. Залізничне.
Від залізничної платформи рухаємося сільською вулицею (на схід) до воріт елеватора, перед яким повертаємо вправо. Через ~400 м у південному напрямку попадемо на Т-подібне роздоріжжя, де звернемо лівіше, на виїзд з села. Грейдерною дорогою, що йде через поля в південному напрямку, попадемо в с. Нова Гнилиця. Піднявшись від невеликого струмка, виїжджаємо на Т-подібний перетин із головною вулицею, уздовж якої тягнеться село. Звертаємо вліво і рухаємося асфальтованою дорогою в південно-східному напрямку. Через 1,3 км — Т-подібне перехрестя поблизу ставка з пляжем. Повертаємо вправо, йдемо з села на невеликий підйом.
Асфальтована дорога, закінчивши основний набір висоти, приведе до перетину з лісосмугою. Є два варіанти руху далі.
Більш безпечний: після перетину асфальтованої дороги та лісосмуги звертаємо вліво з асфальту на ґрунтівку, що перетинає поля в південно-східному напрямку. Ґрунтівка через ~2,7 км піде уздовж лісосмуги і приведе до ферми в с. Михайлівка. Не змінюючи напрямку (південно-східний), перетинаємо маленьке село і продовжуємо рух уздовж лісопосадки. Через 2,3 км — просторий луг. Звертаємо вправо і через 250 м потрапляємо до лісопосадки, за якою видніється антенне поле радіотелескопа УТР-2. Якщо не звернули через лісопосадку раніше, то, слідуючи ґрунтівкою, попадете до проїзду технічних будівель наукового центру. Територія знаходитися під охороною з відеосистемою, так що поводитися варто акуратно. Але при адекватній поведінці і зверненні до співробітників центру можна подивитися на найбільший за площею для свого діапазону радіотелескоп у світі. А за наявності у співробітників вільного часу і настрою навіть послухати невелику екскурсію. Виїжджаючи від радіотелескопа, можна проїхати його територією, рухаючись уздовж антенних полів (на південь). Асфальтована дорога приведе до шлагбаума на краю лісопосадки, за яким через 200 м попадемо на перетин із трасою Е-40.

УТР-2 (український Т-подібний радіотелескоп-2) — радіотелескоп у Харківській області, який донині є найбільшим і найбільш досконалим у світі інструментом декаметрового діапазону довжин хвиль. Його відмінними рисами є великі лінійні розміри (2 × 1 км) та ефективна площа (150000 м2); висока спрямованість; широкий діапазон частот (8–35 МГц). Одних тільки прийомних диполів розмірами в 3 м налічується 2040 шт. На радіотелескопі проводиться великий обсяг досліджень за різними програмами, що дає можливість отримувати нові астрофізичні результати. Вдалося по-новому поглянути на Сонце, Юпітер, Сатурн, міжпланетні мерехтіння, пульсари і джерела континууму, а також виявити надгігантські атоми з головними квантовими числами більше 1000.

Другий варіант руху швидший і простіший для орієнтування. Він йде уздовж жвавої траси Е-40, до якої потрапляємо асфальтованою дорогою від с. Нова Гнилиця, рухаючись у південно-західному напрямку. Виїхавши на трасу, повертаємо вліво (на південний схід) і рухаємося широким гравієвим узбіччям. Через 5,4 км проїдемо Т-подібне відгалуження з покажчиком до с. Іванівка, а ще через ~3,5 км по єдиному на цьому відрізку знаку відгалуження з траси звернемо вліво. Розбита асфальтована дорога прямує до лісопосадки і через 200 м приведе до шлагбаума з південного боку території радіотелескопа УТР-2.
Після огляду радіотелескопа повернемося на трасу Е-40 і продовжимо рух по маршруту в південно-східному напрямку.
Через ~2,7 км зліва почнуться перші двори с. Волохів Яр. Перетинаємо трасу і звертаємо на ґрунтівку, що йде від траси під кутом. Виїжджаємо на сільську вулицю (вул. Миру), що спускається в долину р. Середня Балаклійка. За мостом вулиця виведе на Т-подібне перехрестя в центрі села. Повертаємо вліво і продовжуємо рух центральною вулицею (напрямок — північно-східний). Через ~800 м на виїзді з села на V-подібному роздоріжжі перед фермою повертаємо лівіше.
Далі рухаємося уздовж долини р. Середня Балаклійка трасою Т-2110 Волохів Яр — Шевченкове, яка проходить через села Голубівка, Семенівка, Богодарівка, Сумське і Петропілля. За Петропіллям траса востаннє перетинає ледь помітне русло річки і, набираючи висоту, загалом у північному напрямку виведе до селища Шевченкове.
На в’їзді до селища на Т-подібному перехресті за фермою повертаємо вправо (напрямок — східний). Через ~450 м асфальтована дорога почне звертати лівіше, поступово повертаючись у північний напрямок. Проїхавши кілька відгалужень місцевих вуличок, попадемо до перетин з трасою Н-26 Чугуїв – Куп’янськ. Перетинаємо трасу і рухаємося далі (напрямок — північний) асфальтованою вулицею до центру селища, а далі до пішохідного перетину залізниці. За коліями звертаємо вліво, а біля вокзалу звертаємо вправо (на північ). Через ~450 м після будівлі поліції виїжджаємо до перехрестя зі сквером і меморіалом. Об’їжджаємо сквер справа. Продовжуючи рух у північному напрямку, через ~400 м попадемо на Т-подібне перехрестя перед «багатоповерхівками». Йдемо вправо. Через 100 м виїжджаємо на чергове Т-подібне перехрестя, звернувши на якому ще раз вправо, опинимося на вул. Бурлуцькій, що прямує на північ.
Цією вулицею спускаємося в долину, після перетину якої, набравши висоту, потрапимо на роздоріжжя з бетонною стелою. Звертаємо на основній асфальтованій дорозі вправо. Проїхавши трохи більше 2 км у східному напрямку, асфальтована дорога поверне на північний схід, а далі перетне локальний вододіл і почне спуск до долини однієї з приток р. Великий Бурлук. Перед с. Іванівка основна дорога зробить правий поворот і йтиме уздовж села і водосховища. Через 400 м від повороту вліво піде відгалуження, по якому можна доїхати до озера. Основний маршрут слідує на схід, до с. Новомиколаївка.
Після стели, що вказує на початок села, асфальтована дорога перетне невеликий яр і виведе нас на околицю. Через ~500 м, коли з правого боку від дороги закінчаться двори, шукаємо відгалуження з протилежного, лівого, боку. На цьому Т-подібному розгалуженні звертаємо на північ і починаємо спуск у долину. Проїхавши місток через струмок, виїжджаємо на перехрестя, де продовжимо рух на північ, почавши набирати висоту з долини по дорозі із залишками асфальту. Така дорога буде лише до кінця підйому, далі полями рухаємося ґрунтівкою. Через 300 м від кінця основного набору висоти на V-подібній розвилці йдемо вправо, уздовж лісопосадки, що почалася. Через ~3 км після її закінчення перетинаємо поле і на черговому V-подібному роздоріжжі знову беремо правіше, рухаючись через поля (напрямок — північно-східний).
Скоро ґрунтівка приведе нас до ферми на краю с. Вишнівка. На Т-подібному перехресті біля ферми проїжджаємо прямо, продовжуючи рух у північно-східному напрямку. Через ~5 км попадемо на Т-подібне перехрестя, де звертаємо вправо, на відгалуження, що приведе нас до с. Гусинка.
Рухаючись дорогою через село, спустимося в глибоку балку, де після мосту беремо лівіше на V-подібному розгалуженні. Набравши висоту, виїжджаємо з села (напрямок — східний). Асфальтована дорога скоро поведе нас паралельно залізниці, перетинаючи кілька балок з крутими схилами, а потім спуститься до с. Моначинівка.
Перетинаємо село по основній дорозі і виїжджаємо до залізничного переїзду. На роздоріжжі за переїздом повертаємо вліво (напрямок — північний). Через ~500 м на Т-подібному перехресті перед фермою звертаємо вправо. Далі рухаємося в східному напрямку асфальтованою дорогою до с. Дорошівка. Перед селом асфальтована дорога робить різкий поворот вліво-назад та спускається в зарослу деревами балку. Від цього повороту проїжджаємо далі на схід ґрунтівкою, що бере початок буквально за 40 м до Т-подібного розгалуження, де звертаємо вліво (на північ).
Ґрунтівка почне набирати висоту в північному напрямку (справа — поле, зліва — балка). Через ~800 м, доїхавши до перетину з лісопосадкою, повертаємо вправо. Через ~1 км руху уздовж лісопосадки в східному напрямку виїжджаємо на V-подібну розвилку, де беремо вправо. Перетинаємо поле і, проїхавши уздовж чергової лісопосадки, попадемо на перетин з трасою Т-2109 відрізка Куп’янськ – Дворічна.
Повернувши на трасу, рухаємося в східному напрямку. Через ~2,7 км траса піде лівіше, змінивши напрямок на північно-східний. Через ~450 м повертаємо вправо, на ґрунтівку, що йде через розрив лісопосадки у південно-східному напрямку.
Ґрунтівка проходить краєм невеликого лісу, а потім, повернувши південніше, йде на спуск, в кінці якого, після перетину лісопосадки, виведе до р. Оскіл. Рухаємося уздовж річки (напрямок — північний). Щоб відпочити, можна проїхати східніше річки, на луг, де є кілька затишних обладнаних рибальських місць зі зручними спусками до води.
Їдемо далі на північний схід ґрунтівкою (справа — річка, зліва — крейдяні схили). Через ~3 км в’їжджаємо в селище Дворічна і продовжуємо рух в північному напрямку, уникаючи поворотів вліво. Через ~2 км попадемо на Т-подібне перехрестя в центрі селища з магазинами.
Проїжджаємо в північно-західному напрямку через центральну площу з Будинком культури і недобудованим храмом. Перетинаємо міст через р. Нижня Дворічна і через 250 м повертаємо вправо на першому Т-подібному перехресті. Піщана вуличка йде на схід, а незабаром, дійшовши до Т-подібного роздоріжжя, поверне вліво. Проїхавши близько 100 м до перехрестя, повертаємо вправо (на схід), через пару десятків метрів на V-подібній розвилці обираємо праве відгалуження з непримітною вуличкою, яка через ~150 м виведе нас на луг, що йде уздовж дворів. Рухаємося далі (на північ) уздовж крайніх дворів, справа від нас — річка Верхня Дворічна, що немов би ховається в очереті.
Ґрунтова дорога через ~500 м приведе до Т-подібного роздоріжжя, де звертаємо вправо до мосту через річку. За мостом ґрунтівка піде трохи північніше — на початок лісосмуги уздовж каналу. Рухаємося далі в східному напрямку уздовж цієї лісосмуги (зліва — сінокісні луги). Ґрунтівка злегка вигинається північніше і, перетинаючи простору долину р. Верхня Дворічна, виводить до крейдяних схилів. На V-подібній розвилці біля крейдяного пагорба беремо правіше. Через ~800 м руху в північно-східному напрямку виїжджаємо до підвісного пішохідного мосту через р. Оскіл.
Від нього рухаємося стежкою уздовж річки в північному напрямку. Стежка занурюється в невеликий гайок із заболоченою низиною з містками, за якими починається с. Новомлинськ. Рухаємося далі (на північ) сільською вуличкою. Зліва за селом видніються мальовничі крейдяні тераси, засаджені сосною, а на виїзді біля ґрунтового роздоріжжя височить крейдяна скеля з неглибоким гротом (до метра).
Від роздоріжжя їдемо ґрунтовою дорогою, що йде уздовж річки (на північ). Далі тримаємося ґрунтівки біля підніжжя крейдяних гір (зліва), оскільки річка почне петляти (напрямок — північно-східний). Після ~12 км природним парком «Дворічанський» попадемо до с. Кам’янка.
В’їхавши в село, на першому перехресті звертаємо вправо, на асфальтовану вулицю. Потім після невеликого підйому на перехресті з центральною вулицею — знову вправо. Через ~500 м асфальтована дорога повертає лівіше і йде уздовж р. Оскіл до мосту.

Національний природний парк «Дворічанський» розташований у північно-східній частині Харківської області на території Дворічанського району.
Парк створений задля вивчення, збереження та відтворення унікальних природних крейдяних комплексів, розташованих уздовж правого берега річки Оскіл.
Дворічанський національний парк – унікальний та найбільший в Україині осередок крейдяних ландшафтів, флори і фауни. Крім крейдяних схилів р. Оскіл, на території парку знаходиться заплава та річище р. Оскіл, які збереглися в відносно первісному стані, невеликі ділянки байрачних дібров, соснових та вільхових лісів. Багато з видів, що зустрічаються на території парку, є ендеміками та реліктами.
Тут прокладені екостежки «Крейдяна» (5,2 км) та «Урочище Заломне» (близько 3 км). Перша проходить поміж крейдяних гір біля річки Оскіл, даруючи своїм відвідувачам фантастичні враження від поєднання синіх вод та білосніжних схилів пагорбів. Крокуючи другою, у лісовій просіці можна назбирати чимало грибів.

За мостом потрапимо до с. Лиман Другий. Проїжджаємо через село, рухаючись у південно-східному напрямку, перетинаємо залізничний переїзд, їдемо уздовж залізниці на північний схід. Потім перетинаємо колії і через 250 м опинимося на залізничній станції Тополі, звідки потягом можна добратися до Харкова.